Спорт - це усвідомлений вибір! Цікава бесіда з Олександрою Гришиною.

Сьогодні у нас в гостях професійна спортсменка, майстер спорту з плавання та триатлону, чемпіон України з триатлону на довгі дистанції, тренер, гайд, Олександра Гришина.

Питання: І перше, що хочеться зробити, це привітати Вас і Віту, і всю параолімпійську збірну з сріблом в Португалії. Рік почався з весняних перемог в Австралії і порадував нас, Ваших вболівальників вдалим закриттям сезону в Португалії. И задати Вам кілька запитань стосовно професійного та особистого життя. Олександра, Ви дуже відкрита і щира людина, судячи з відгуків і спілкуванню в соціальних мережах, але, якщо якісь питання Ви вважаєте дуже особистими або не захочете відповідати - просто скажіть.

Відповідь: Дякую! Стосовно питань - зрозуміло  :)

Питання: У Вашому житті багато спонтанності? Фатальності в хорошому сенсі цього слова? І як Ви вважаєте,  шлях у великий спорт був для Вас зумовлен ​​долею,  або це усвідомлений і дуже обдуманий вибір?

Відповідь: По знаку зодіаку я Близнюки. Люди думають, що астрологія - це маячня але знаючи себе, вплив є. Одна моя частина - це спокій, розум, обізнаність, рівновага. А друга - спонтанність, риск, фаталіті, шашкою махнути. Жартую) Моя дорога у великий спорт стала результатом дуже напруженого спостереження моєї сім‘ї за моїм неконтрольованим рівнем енергії. Але при цьому мене не здавали по різноманітним секціям, вистачало спортивного майданчика надворі, де я з хлопцями переграла в усі можливі ігри. У 9 років, будучи у шкільному таборі ми поїхали у басейн. Плавати я не вміла але як вчора пам‘ятаю своє захоплення від води саме там. Як прийшла додому і сказала мамі: поведи мене у басейн, я хочу плавати. Вибір було здійснено самостійно врівноваженою частиною мене.

Питання: Якщо говорити про спортивну кар'єру, до того часу, як самі стали тренувати, кого зі своїх тренерів можете назвати словом Учитель? Зараз у Вас є такі люди поруч?

Відповідь: Моя перша тренерка з плавання ЗТУ Мілокостова Людмила - це людина, яка заклала в мені фундамент особистості в спорті. Загартовувала як фізично, так і морально. Вона - моя перша Учителька, саме так. Десь на рівні підсвідомості після моменту переходу у триатлон я шукала подібного наставника. А коли вже закинула цю ідею, то минулого року зустріла свого Вчителя на даний момент. Ним виявився тренер з бойових мистецтв. Поляков Геннадій - це людина, яка спочатку виконувала зі мною колосальну психологічну роботу. А згодом вона перейшла у фізичні тренування. Це важкий труд - працювати із професійним у минулому спортсменом.

Питання: Які їхні професійні навички Ви зараз використовуєте в своїй тренерській роботі?

Відповідь: М'яка ненав’язлива маніпуляція на користь людям)) Поки що не з усіма виходить, продовжую вчитись далі :) Мене виховували і виховують мудрі люди, а це сукупність багатьох факторів.

Питання: І все ж таки, хто Ви більше - спортсмен або тренер? Чи можна розділити ці дві сторони вашого життя? Або прибрати одну?

Відповідь: По-перше, я людина, жінка, і можу бути ким завгодно, не асоціюючись з чимось конкретним. Як спортсменка, так і тренерка в мені - це дві взаємодоповнюючі особистості. Без однієї немає повноцінної іншої. Спортсменка - це вічна учениця, яка вбирає знання і робить помилки настільки, наскільки є ресурс. Тренерка аналізує помилки і сама помиляється, вбирає досвід спортсменки, щоб трансформувати його на інший рівень, яким можна передавати людям далі.

Питання: Ультрамарафон, довгі  дистанції, сверхнавантаження - це виклик собі? Перевірка можливостей і меж людського організму?

Відповідь: Ультрадовгі навантаження - це філософія і можливість побути наодинці із собою, морально оголяючись майже до кісток під час фізичних челенжів, які я обираю. Можливості нашого організму обмежені лише нашим розумом, про це я напевно знаю і не втомлююсь повторювати вже багато років. Деяким людям заходить ця думка словесно, іншим потрібен живий приклад. Я роблю те, що мені подобається, доносячи цей посил до людей з обидвох сторін.

Питання: Чи існують фізичні обмеження максимальної швидкості бігу, плавання, їзди на велосипеді. Чи є у Вас планка швидкості, яку хочеться досягти? Або максимальність дистанції, яку хочеться пройти?

Відповідь: В мене немає «планок». Просто кожного дня роби максимально довершено те, чим займаєшся. Все одно настане завтра, де досконалість вже інша, вища, тому що кожного нового дня ми прокидаємось новими. Моя відповідь означає, що ніяких кордонів і планок для мене не існує. Я знаходжусь у стані постійного пошуку. І речі, які стають моїми цілями знаходять мене самі (фаталіті) Якщо знайдене нове резонує всередині - завжди починається щось цікаве, а ми легкі шляхи не шукаємо, а непрості - завжди цікаві.

Питання: Які значущі змагання хотілося б ще підкорити?

Відповідь: Все узгоджено із цілями по часу і має бути по порядку, щоб не збивати з орієнтиру. На даний момент виклик - це відбір на Паралімпіаду в Токіо. Це антонім ультрадовгих івентів, які мені подобаються, як фізично так і психологічно. Тому зараз ресурс направлений туди. А якщо відпустити фантазію, то на світі існує стільки цікавостей, що я не уявляю, як все встигнути. Але при цьому дуже цікаво досліджувати в глибину, а не лишатись на поверхні, а для цього потрібен час. Ультрамен - це 100% моє, буду робити іще, на тій події, на якій п’єдестал дорівнюватиме відбору на чемпіонат світу з ультрамену, але це буде у 2022.

Питання: Знову про перенавантаження і біль, через яку доводиться проходити. Найбільша втома у Вашому житті після чого? Ми зараз про фізичної втоми. Що може допомогти розслабитися, по-справжньому відпочити? Чи є рецепт від Олександри Гришиной?

Відповідь: Найбільшу фізичну втому і біль у житті я подолала після фінішу змагань Israman 226 у 2019 році. Це залізний триатлон у пустелі Ейлату з добрячим набором висоти на велосегменті. Я виходила на старт, щоби подолати дистанцію але під час змагань у плани вклинилося неплановане суперництво у боротьбі за бронзову медаль. І довелося всі 42 км бігу «боротися». Було неймовірно боляче фізично. За той біг я встигла вигоріти як фізично, так і морально. Три тижні потім не тренувалась ) Спала, їла, розтягувалась, ходила на масаж і працювала. Для мене кращий рецепт відновлення - це сон. Життя пришвидшилось настільки, що ми самі ж забираємо у себе найкращий інструмент для фізичного і морального відновлення. Інші речі типу музики, релаксу, друзів, зміни обстановки і виду активності - це другорядне. На першому місці - сон, при чому це стосується будь-якої людини.

Питання: Травми, біль в м'язах, розтягнення і вивихи - це обов'язковий фактор роботи спортсмена? Чи можна якось захистити себе від травматичності в триатлоні?

Відповідь: Біль у м‘язах - це повсякдення спортсмена. Без нього не буває розвитку. А от інші види болю - травми, вивихи... Якщо ставитись уважно до себе, слухати і чути себе - можна максимально позбутись травматичних факторів, але все одно вони періодично стаються. Маю на увазі професійний спорт. Для спортсменів любителів в цьому випадку людиною, яка задає напрямок, його інтенсивність, тривалість і регулює ці всі фактори - є тренер. Тренер з самого початку знає про новачка набагато більше, ніж всі думають. Тому позбавити себе купи зайвих, неправильних рухів, в тому числі обмежити варіанти травматизму - це знайти тренера і робити діло як треба і в кайф.

Питання: Ви зараз пробуєте інноваційну спортивну косметику американської компанії Muscle MX, лосьйон Restore, трохи бальзами до і після тренувань. Які у Вас враження від лосьйону? Як думаєте, це може допомогти мінімізувати або прибрати больові відчуття для досягнення кращих результатів спортсменів?

Відповідь: Я впевнена, що подібні продукти можуть позитивно впливати на якість і швидкість відновлення. Жалкую, що під час долання свого ультрамену не мала у аптечці гелю Restore. Бо я жахливо перегрівалась на дистанції із-за температури повітря і довготривалої виснажливої роботи. Тіло охолоджувалось десь за 6 годин після фінішу. Можна було запускати відновлення м’язів набагато швидше. А взагалі, з Muscle MX вперше я познайомилась взагалі не за призначенням. Я нанесла на шию під гідрокостюм (замість вазелину, проти натирання) продукт для розігріву м‘язів. До моменту як я пірнула у воду і відчула зігріваючий ефект - вже почала кайфувати від запаху, що гріха приховувати. Це великий плюс подібних продуктів - ефективність + класний запах.

Питання: Вас лякає абревіатура CBD в її складі? Це витяжка конопель, натуральне медичне масло, яке діє, як знеболюючий засіб, на зміну Финалгона та іншої хімічної фармації, яку застосовують спортсмени. Чи варто її застосовувати, враховуючи страх суспільства?

Відповідь: Ні, не лякає. Нехай суспільство боїться й надалі, а я буду застосовувати, тому що розумію ефект CBD, який дійсно є і періодично необхідний у моїй daily routine.

Питання: А що Вас взагалі лякає в цьому житті? Чи є страхи або фобії, які Вас зупиняють або змусять звернути з наміченого шляху?

Відповідь: Я те іще трусло. Боюся йти вулицями після 22.00. Висоти боюся. Просто за посмішкою не видно, що мені страшно, є комплекси, сумніви. Головне вчасно себе спитати навіщо я роблю те, що мене лякає. Якщо це частина шляху до того, що мені подобається або того, що хочу досягти - то кожного дня з усіма вищеназваними факторами борюсь, але роблю те, що мене наближує до того, що я хочу.

Питання: Що хочеться ще спробувати в цьому житті? Можливо дуже далеке від спортивної та тренерської кар'єри?

Відповідь: Закінчити театральне училище, заспівати пару пісень на власні вірші, вивчити німецьку та італійську, пару років пожити у Японії, зайти на максимально високу гору, бо гори пускають не всіх... Продовжувати? ;)

Питання: Ви стали Гайдом Віти Олексюк, збори, змагання в зв'язці, в тандемі. Як прийшли до цього рішення? І що це для Вас означає?

Відповідь: Це були особисті мотиви.

Питання: В роботі тренера і гайда дуже багато психології, мотиваційних чинників, дбайливості у відносинах. Як навчиться бути вимогливим тренером для досягнення результатів і не втратити найголовніше: людяність і співпереживання. Або цей баланс - вроджена якість?

Відповідь: Метод кнута і пряника ніхто ж не відміняв! Жартую) Використовую його виключно на змаганнях, але то наші з Вітою справи. Ми з нею у робочому дуеті добре доповнюємо одна одну. Я маю терпіння (але інколи його недостатньо), а Віта - мудрість. За природою я емпат, з цим часто буває важко, але при цьому я розумію, що потрібно для результату, там вже вмикається інший емоційний стан. 

Питання: Що взагалі найскладніше в тренерській діяльності?

Відповідь: Терпіння і вміння чекати. А іще вміти, не дивлячись ні на що, продовжувати вкладати частинки своєї душі у людей, які стають моїми спортсменами.

Питання: Є таке поняття - гордість. Не гординя, не марнославство, а справжня гордість за щось цінне, зроблене в житті. Чим Ви пишаєтеся на даний момент часу?

Відповідь: Знаєте як кажуть? Скажи мені, хто твій друг і я скажу хто ти. Я пишаюсь людьми, які є поряд зі мною. Пишаюсь тим, що у 9 років почала свій обізнаний шлях, який привів мене у сьогодні, і до діла, яким займаюсь.

Питання: А що робить Вас щасливою? Ці два відчуття перегукуються між собою?

Відповідь: Мати можливість обирати і слідувати своїм шляхом з однодумцями.

Питання: Розвиток українського триатлону. Як вважаєте, що для цього потрібно? Тренувати дітей, залучати любителів, більш фінансувати професіоналів? Щось ще?

Відповідь: Для розвитку українського триатлону, окрім того перерахованого, потрібно змінити систему, яка керує триатлон на рівні держави. Дитячий триатлон - це не самий фінансово доступний вид спорту для України. ДЮСШ з триатлону і доступ до занять є у лічених містах. Хоча за дітьми майбутнє і його необхідно розвивати. Заохочення любителів допоможе популяризації триатлону в Україні взагалі і допомагатиме професіоналам по типу закордонних триатлонних клубів. Але якщо у цього всього не буде системи і підтримки зі сторони держави - все буде набагато складніше. Будову починають з фундаменту. Це федерація. А розвиток українського триатлону - це системні зміни, які запускає федерація на всіх рівнях, від дитячого триатлону, професіоналів і до любительських ліг.

Питання: Публікації зі згадуванням Вас викликають активний інтерес і відгук у наших читачів. Як Ви вважаєте - це вже слава?

Відповідь: Думаю, це значить, що я говорю про корисні і необхідні людям речі ))

Питання: Дізнались, що Ви пишете книгу, очікуємо її з нетерпінням і цікавістю. Можете коротко сказати про що вона буде?

Відповідь: Це буде перша частина автобіографічної книги. В стилі Гришиної: про мій шлях, триатлон, помилки, злети і падіння. А також про ультрамен) Інфа на подумати тим, до кого закралась думка стати другим чоловіком або дівчиною в Україні, хто наважився на таке. Буде цікаво!

Питання: Спасибі величезне за приділений час і відвертість. Впевнені, що наше інтерв'ю буде цікаво читачам нашого блогу та сторінки. І у когось з'явиться бажання спробувати себе в спортивних дисциплінах, якими Ви займаєтеся. Побажайте їм щось на цьому важкому шляху ....

Відповідь:

• Не слухайте нікого! Робіть те, що подобається! Йдіть туди де страшно, інакше стане скучно!
• Перші кроки будь в кого - найважчі, ви не перші і не останні.
• Знайдіть наставника і все вийде (я напевно знаю)